Рекомендації батькам

Рекомендації психолога для батьків першокласників

1. Підтримаєте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.· Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.
2. Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
3. Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
4. Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.
5. Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.
6. Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
7. Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Батькам п'ятикласників

У п'ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники. Найбільш складним для п'ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька. Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:

• Діти взнають свої слабкі і сильні сторони
• Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей
• Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.

Труднощі переходу з початкової школи в середню:

• Поступове зниження інтересу до учбової діяльності.
• Складні фізіологічні зміни, супроводжуючі статеве дозрівання.
• Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії)

Як привчити дитину до читання…

Книга - джерело знань, це знає кожна доросла освічена людина. Але як сформувати таке ж відношення до літературних джерел у дитини? Відповідь проста - як тільки якісь питання виникають у неї, відсилайте її до літератури.

Тут величезну допомогу нададуть різні енциклопедії. Але і про художню книгу не варто забувати. Хороша книга дає відповіді на багато питань і розширює кругозір.

Ніколи не примушуйте дитину читати, не відводьте для читання спеціального часу. Адже читання – це задоволення, а не покарання.

При формальному підході і читання буде формальним: після закінчення книжкової години дитина просто закриє книжку на півслові. І так само варто уникати висловлювань типу: «Отримав двійку? Тоді замість прогулянки сиди і читай!».

Таким методом, погодьтеся, дуже важко формувати позитивне ставлення до читання.

Книга повинна служити джерелом об'єднання дитини і дорослого.

Цілком зрозуміло, що в сім'ї, що читає, дитина із великим інтересом відноситиметься до літератури, чим в тій сім'ї, де переважно дивляться телевізор.

Намагайтесь уникати ситуації, коли ви, захопившись читанням, відмахуєтеся від малюка: «Не заважай, почитай свою книжку!». Дитина зрозуміє - книга ворог, вона відволікає маму.

Читайте із дитиною разом: розділ - вона, розділ - ви. Лише обирайте книжку, цікаву вам обом. Дитина не повірить, що від читання можна отримувати задоволення, якщо ви будите позіхати від нудьги.